Головна сторінка Контакти Новини Мапа сайту Форум
Інформаційна база
Про об’єднання Діяльність Туберкульоз TБ/ВІЛ Корисна інформація Державні закупівлі Дякуємо

Про епідситуацію з туберкульозу по Запорізькій області у 2018 році

На початку 90-их років минулого століття в усіх країнах світу почався підйом захворюваності на туберкульоз. У 1993 році ВООЗ назвала туберкульоз  «найзлоболеннішою проблемою» та оголосила надзвичайну ситуацію по туберкульозу а вже  з 1995 року почала працювати нова міжнародна стратегія боротьби з туберкульозом, яка в наступні роки продовжувала вдосконалювалася.

Все більше людей, в т.ч.  в розвинених країнах, заражаються туберкульозом, тому що їх імунна система слабшає із-за прийому імуносупресивних препаратів, зловживання психоактивними речовинами і особливо при ВІЛ-інфекції. Зростання поширеності ВІЛ-інфекції призводить до збільшення ВІЛ-асоційованого туберкульозу (ко-інфекції ТБ/ВІЛ), який є головною причиною смерті хворих СНІД. ВІЛ і туберкульоз — украй несприятлива комбінація, при якій два патологічні процеси прискорюють розвиток один одного

Крім того сучасна епідситуація по ТБ характеризується поширенням збудника туберкульозу із множинною стійкістю до хіміопрепаратів, що знижує ефективність лікування і підвищує смертність від цієї інфекції. Туберкульоз повернувся до людей у своїй новій, стійкій до більшості ліків формі. Україна за даним показником знаходиться у п’ятірці країн з найвищим тягарем мультирезистентного туберкульозу.

Спостерігається  зниження рівня добробуту і санітарної культури значних верств населення, що привело до недостатнього і неякісного живлення, а також швидке поширення шкідливих звичок (паління, алкоголізм, наркоманія) — зростання групи соціально уразливих контингентів населення. Колишні ув’язнені, бездомні, мігранти, біженці, безробітні і малозабезпечені особи — це контингент, найбільш уражений туберкульозом.  Проте напружений темп життя, стреси, перебування в місцях скупчення народу, зниження імунітету спричиняє захворювання і людей з хорошим достатком та високими темпами життя.

На Україні  епідемія туберкульозу була  оголошена Всесвітньою організацією охорони здоров’я у1995 році, коли показник захворюваності перевищив епідемічний «поріг»  в 50 на 100 тис. нас. В Запорізькій області  захворюваність вище 50 на 100 тис. нас. вперше  була зареєстрована у 1996 році (51,8).  В наступному захворюваність зростала, найвищий показник був у 2002 році – 95,2 на 100 тис. нас. З 2003 року почалося повільне зниження і за підсумками 2018 року показник по області склав 61,4 на 100 тис. нас. – захворіло 1057 осіб. По Україні показник склав 50,5 на 100 тис. нас.,  перевищення середньо-українського показника  складає 21,5%.

Рівень захворюваності на епідеміологічно небезпечні — бацилярні форми вперше діагностованого туберкульозу легень — у 2018 році збільшився на 11,7% порівняно до 2017 року і склав 36,7 на 100 тис. нас. та був більший за український показник (29,5) на 24,4%.

Показник хворих з деструктивними формами склав у 2018 році 28,2 на 100 тис. нас. проти 26,5 у 2017 році. Однак питома вага хворих з деструктивними формами залишається досить вагомою – 50,6% всіх хворих на туберкульоз легень. Серед всіх регіонів України область за даним показником посідає третє рангове місце після Луганської та Одеської областей, показник перевищує середній по Україні (19,5) на 44,4%. Такі показники свідчать про несвоєчасне виявлення захворювання у половини пацієнтів, що має місце останні роки.

Найвищі показники бацилярного та деструктивного туберкульозу на 100 тисяч населення, як і раніше, в К-Дніпровському (68,2 та 60,6) та   Мелітопольському  (65,0 та 56,9) районах.

На високому рівні залишається захворюваність дітей у віці до 14 років. Так за 2018 рік захворіло 57 дітей — 22,5 на 100 тис. дитячого населення. В Україні захворіло 569 дітей, показник 8,7 на 100 тис. дитячого нас. Показник по області перевищує український в 2,6 разів та є найвищим в країні. Випадки захворювання на ТБ дітей реєструвалися в містах обласного підпорядкування (за виключенням міста Енергодар) та 13 районах. Найвищий показник на 100 тисяч дитячого населення має місце у Приморському районі – 87,5 (4 дітей), м. Мелітополі – 51,7 (12 дітей – зростання на 50% до 2017 року).

Серед дітей, що захворіли,  не щеплені проти туберкульозу 12 — 21,1% (у 2017 році 23,2%). У 2018 році область була повністю забезпечена протитуберкульозною вакциною, однак виконання плану щеплень було навіть менше, ніж у 2017 році. Так виконання плану вакцинацій дітей першого року життя склало 82,8% (у 2017 році — 90,8%), а  старших року – лише 43,0%. Основна причина – не проведена проба Манту перед щепленням. План  туберкулінодіагностики виконаний лише на 59,1% в основному у зв’язку з відсутністю туберкуліну, що сприяло більш пізньому виявленню інфікованих та вже хворих дітей. Разом з районами, де пробу Манту отримали 100% — 91,3% від запланованих дітей (Чернігівський, Бердянський, Вільнянський, Більмацький, Якимівський та Пологівський), в області по підсумках 2018 року є адміністративні території, де виконання плану туберкулінодіагностики склало лише 0% — 34,4%. Це В-Білозерський р-н, де туберкулінодіагностика не проводилася зовсім, Токмацький район – виконання плану склало 16,8%, Михайлівський – 21,9%, Василівський – 34,4%.

Мають значення також відмови батьків від щеплень.

Серед підлітків діагноз туберкульозу встановлений у 12 осіб (28,9 на 100 тис. підліткового населення). В Україні захворіло 198 підлітків, показник 18,4; обласний показник перевищує середньо-український на 57,3% та займає четверте рангове місце.

У 2018 році збереглася тенденція до зниження смертності від туберкульозу. Всього   померло 174 хворих (10,1 на 100 тис. нас.) проти 196 (11,3) у 2017 році – зниження на 10,4%.

Туберкульоз вражає усі органи і тканини людини: очі, кістково-суглобову систему, шкіру, сечостатеву систему, нирки, лімфатичні вузли , кишечник, головний мозок і так далі. Але найчастіше  — до 90% всіх форм — зустрічається туберкульоз легенів.

На ранніх стадіях захворювання протікає безсимптомно або з маловираженими симптомами — незначною загальною слабкістю, погіршенням апетиту, пітливістю (особливо вночі), періодичним підвищенням температури тіла до 37,2 — 37,8оС, зрідка — кашлем, який з часом посилюється і супроводжується виділенням мокротиння.

У людини спостерігається різке зниження маси тіла. Такі люди виглядають худими і блідими, загострюються риси обличчя (у разі хронічної форми туберкульозу відзначається дуже сильне виснаження). При обмежених формах захворювання у пацієнтів спостерігається сильна слабкість, надмірна стомлюваність, що особливо сильно проявляється вранці, і знижена працездатність.

В усіх хворих спостерігається кашель. Спочатку кашель є сухим і наполегливим, особливо сильно він проявляється вранці та вночі. Сухий кашель з часом змінюється вологим і супроводжується виділеннями мокротиння. Такий кашель носить хронічний характер і він не проходить навіть після двох тижнів лікування, що відразу ж повинне насторожити хворого. Багато курців  не надають значення появі або посиленню кашлю, пояснюючи його вживанням тютюну.

Періодично можуть виникати болі в області лопаток, біль в грудній клітині. З’являється задишка  навіть при незначному фізичному навантаженні.

У дітей помітно міняється відношення до того, що їх оточує, вони  стають дратівливими, швидко втомлюються, втрачаю апетит, часто скаржаться на головний біль і навіть починають відставати в навчанні та розвитку.

Чим раніше виявлено захворювання, тим ефективніше його лікування. Несвоєчасне розпізнавання захворювання веде до його прогресу з переходом в деструктивні форми, коли хворий стає ще і джерелом зараження людей, що спілкуються з ним. Дуже важкий стан пацієнта відзначається у разі масивних форм захворювання. Запущені форми хвороби важко виліковуються навіть за допомогою сучасних лікарських засобів

Туберкульоз дуже підступна і небезпечна хвороба.  Без специфічного лікування вона рано чи пізно, а частіше – рано, приводить до смерті хворого. В Україні  серед інфекційної патології смертність  від туберкульозу  найвища. Розвиваються  тяжкі ускладнення, хворі часто отримують інвалідність у зв’язку з частковою втратою працездатності. При запущеній хворобі нерідко доводиться вдаватися до оперативного  втручання аж до втрати  частки легені або й цілої легені.

Туберкульозом заражаються в основному при вдиханні мікробного аерозолю, який утворюється під час кашлю хворих на бацилярні форми інфекції особливо в закритому приміщенні. Рідше можливе зараження при вживанні продуктів харчування від хворих тварин (молоко корів), через пошкоджену шкіру, слизові оболонки.

Однак навіть вдихання аерозолю далеко не завжди призводить до захворювання,  а тільки до інфікування організму. Подальший розвиток «подій» залежить від багатьох чинників, а саме:

— генетичної (вродженої) схильності  або стійкості людини;

— стану імунної системи на час інфікування;

— дози та вірулентності отриманих збудників

Після 40 років біля  90% населення, особливо у промислових містах, є інфікованим. Більшість людей мирно співіснують з паличкою Коха, і їх імунна система тримає її під контролем. Це «носії», інфіковані туберкульозом. За статистикою тільки у 5-10  інфікованих із 100 розвивається захворювання. Причиною цьому є хронічний стрес, погане харчування, недосипання і інші чинники, які виснажують імунну систему.

          Тому важливе раннє виявлення як хворих так і інфікованих осіб.  Одним з методів раннього виявлення хворих епідеміологічно небезпечними формами захворювання — бацилярними — являється обстеження хворих, що кашляють,  методом мікроскопії мазка мокроти в клініко-діагностичних лабораторіях загальнолікувальної мережі.

Залишається актуальним і такий метод виявлення хворих туберкульозом як профілактичне флюорографічне обстеження населення з 15-річного віку. Щорічно до 50% вперше діагностованого туберкульозу виявляється при флюорооглядів. Нерідко хворі дізнаються про своє захворювання тільки при даному обстеженні.

Серед дитячого населення методом раннього виявлення туберкульозу, як і раніше, залишається туберкулінодіагностика. На сьогодні у дітей — це практично єдина можливість своєчасно виявити інфікованість і наявність захворювання туберкульозом. Щорічно майже увесь туберкульоз легенів і більше половини позалегеневих форм у дітей виявляється по пробі Манту. Завдяки саме щорічному обстеженню дітей своєчасно виявляються і оздоровлюються вперше інфіковані.

У боротьбі з дитячою захворюваністю і, особливо, смертністю у нас є потужний, перевірений часом важіль — імунопрофілактика. Вакциновані діти набагато рідше захворюють на туберкульоз, а ті, що захворіли, переносять його значно легше і швидше видужують.

          Хто ж найчастіше хворіє на туберкульоз, які групи ризику? Частково на це питання уже надана відповідь. Вказаний контингент обумовлений  в наказі МОЗ України від 15.05.2014 р. № 327 «Про виявлення осіб, хворих на туберкульоз та інфікованих мікобактеріями туберкульозу»:   

          — ВІЛ-інфіковані особи;

          — особи, які контактують з хворими на туберкульоз (сімейні чи професійні контакти);

          — особи із захворюваннями, що призводять до послаблення імунітету;

          — курці, особи, що зловживають алкоголем чи вживають наркотики;

          — іммігранти та біженці з регіонів з високою захворюваністю на туберкульоз;

          — особи, що перебувають за межею бідності, безробітні;

          — особи без визначеного місця проживання;

          — пацієнти психіатричних закладів;

          — затримані та особи, які перебувають під вартою при відправленні їх до ізоляторів тимчасового тримання, особи, які утримуються або звільнились з установ виконання покарань, а також особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд;

          — працівники установ виконання покарань, психіатричних закладів та працівники закладів охорони здоров’я, які мають часті контакти з хворими на туберкульоз особами, проводять відповідні дослідження та аналізи.

До  послаблення імунітету приводять  також хронічні, професійні та інші  захворювання легень, шлунково-кишкового тракту, цукровий діабет, онкологічні та ряд інших захворювань, що призводять до зниження імунітету; виснаження організму, глибокий стрес; залежність від наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; прийом препаратів з імунодепресивною дією.