Дослідження мазка мокротиння можна провести у поліклініці загального профілю або зібрати мокротиння у тому лікувально-профілактичному закладі, в який звернувся хворий з підозрою на туберкульоз, а потім відправити мокротиння (або зроблений готовий мазок на предметному склі) у призначену лабораторію 1-го чи 2-го рівня найближчої поліклініки.

Мокротиння для дослідження на наявність кислотостійких бактерій збирають у тих хворих, які його виділяють під час кашлю. Дослідження мокротиння необхідно провести незалежно від того, чи отримує, чи не отримує хворий які-небудь антибактеріальні (крім протитуберкульозних), протикашльові або інші лікарські препарати.

У всіх пацієнтів (дорослі, підлітки, діти, в яких можна взяти аналіз мокротиння) із підозрою на легеневу форму туберкульозу, слід взяти, як мінімум, два, а краще три аналізи мокротиння для проведення мікроскопічного дослідження.

Для того щоб лабораторія провела дослідження мокротиння, лікар, що запідозрив туберкульоз легень, чи медична сестра, яка працює з ним, заповнює “Направлення на культуральне дослідження” (ф. № ТБ 06). Водночас лікуючий лікар повинен пояснити хворому мету й особливості здачі ним мокротиння.

Існують чотири варіанти організації збирання мокротиння у хворого:

Варіант 1
1-ша порція — мокротиння збирають на ранковому прийомі в лікаря (або фельдшера) під контролем процедурної медичної сестри;
2-га порція — мокротиння збирають другого дня зранку під контролем процедурної медичної сестри;
3-тя порція — у цей самий день через 1—2 год після збирання 2-ї порції під контролем процедурної медичної сестри.

Варіант 2
1-ша порція — мокротиння збирають на ранковому прийомі в лікаря (або фельдшера) під контролем процедурної медичної сестри;
2-га порція — у цей самий день через 1—2 год після збирання 1-ї порції під контролем процедурної медичної сестри;
3-тя порція — ранком наступного дня хворий самостійно збирає мокро¬тиння вдома відразу після сну (це не контрольоване збирання мокротиння).

Варіант З
1-ша порція — мокротиння збирають на ранковому прийомі в лікаря (або фельдшера) під контролем процедурної медичної сестри;
2-га порція — ранком наступного дня хворий самостійно збирає мокротин¬ня вдома відразу після сну (це не контрольоване збирання мокротиння);
3-тя порція — у той самий день, що й збирання 2-ї порції, після прибуття в лікувально-профілактичний заклад, але не раніше ніж через 1 —2 год після ранкового збирання під контролем процедурної медичної сестри.

Варіант 4
1-ша порція — мокротиння збирають першого дня зранку під контролем процедурної медичної сестри;
2-га порція — мокротиння збирають другого дня зранку під контролем процедурної медичної сестри;
3-тя порція — мокротиння збирають третього дня зранку під контролем процедурної медичної сестри.
Примітка. Цей варіант найоптимальніший для стаціонарних хворих.

Зберігання та транспортування зразків мокротиння

Про результати аналізу мокротиння можна довідатися через 1 —3 дня з моменту здачі останнього (третього) зразка мокротиння.

Оцінювання результатів мікроскопії мазка мокротиння проводять згідно з наказом МОЗ України від 06.02.2002 р. № 45 “Про затвердження Інструкції з бактеріологічної діагностики туберкульозної інфекції”.

Інтерпретація результатів на рівні лікувальних закладів ЗЛМ. Залежно від результатів мікробіологічної та променевої (рентгенологічної) діагностики, отриманих у лікувальному закладі ЗЛМ, пацієнтів з підозрою на туберкульоз направляють в протитуберкульозний диспансер для подальшого обстеження.

На практиці можливі 3 варіанти результатів первинного дослідження мокротиння і рентгенологічних досліджень, тактика при кожному з них різна.

Варіант 1. Якщо кислотостійкі бактерії виявлені хоча б в одному з трьох досліджуваних мазків мокротиння, то хворого направляють до фтизіатра ЦРЛ чи в найближчий протитуберкульозний заклад для підтвердження чи виключення діагнозу туберкульозу.

Варіант 2. Якщо кислотостійкі бактерії не виявлені в жодному з трьох досліджуваних мазків мокротиння, але наявні рентгенологічні й клінічні ознаки пневмонії, то протягом 2 тиж проводять терапію антибіотиками І ряду широкого спектра дії (амоксицилін, азитроміцин, еритроміцин, спіраміцин, тетрациклін (доксициклін), ампіцилін/сульбактам та ін.).

Забороняється застосовувати препарати, що виявляють протитуберкульозну активність (стрептоміцин, канаміцин, рифампіцин, капреоміцин, мі-кобутин, фторхінолони).

За наявності позитивного ефекту від проведеної терапії діагноз туберкульозу виключається.

За відсутності ефекту від проведеної терапії антибактеріальними препаратами лікар повинен запідозрити туберкульоз, повторити рентгенологічне обстеження і триразову мікроскопію мазка та незалежно від їх результатів проконсультувати хворого в протитуберкульозному закладі.

Варіант 3. Якщо кислотостійкі бактерії не виявлені в жодному з трьох досліджуваних мазків мокротиння, але спостерігаються рентгенологічні зміни, то пацієнта направляють в протитуберкульозний заклад для консультації.