Майже всі пацієнти із симптомами респіраторних захворювань звертаються в лікувальні заклади ЗЛМ. На цьому рівні відбувається первинний огляд і виявлення туберкульозу у хворого, а в більшості випадків — і завершення лікування. На цьому рівні знаходяться міські поліклініки, лікарні й інші лікувальні заклади ЗЛМ (ФАПи). У разі підозри на туберкульоз лікар ЗЛМ направляє пацієнта у районний протитуберкульозний диспансер. Деякі лікувальні заклади ЗЛМ мають можливість проведення первинної діагностики.

Після проведення первинної діагностики (дослідження з мазків мокротиння і рентгенологічного дослідження) пацієнта направляють до фтизіатра (районного або обласного) для підтвердження діагнозу.

Медичні працівники ЗЛМ зобов’язані:

1. Знати симптоми туберкульозу і вміти правильно поставити діагноз туберкульозу.

2. У разі підозри на туберкульоз направити пацієнта на дослідження мокротиння чи доставити вже зібрані зразки мокротиння в лабораторію.

3. Проводити лікування, включаючи лікування під безпосереднім спостереженням у фазі продовження лікування.

4. Здійснювати санітарно-освітню роботу серед хворих і членів їхніх родин.

5. Виявляти хворих, які не прийшли на лікування.

6. Вести “Медичні картки лікування хворого на туберкульоз” (ТБ 01) і надавати їх районному координатору з туберкульозу в ході кураторських візитів.

7. Для контролю лікування направляти пацієнтів, які проходять лікування, на дослідження мокротиння чи відправляти вже зібрані зразки мокротиння.

8. Повідомляти районного координатора про пацієнтів, які закінчуютькурс лікування.