Як внутрішньо переміщеним особам отримати реабілітаційну допомогу в стаціонарних умовах

      Через повномасштабну війну реабілітація стала однією з найзатребуваніших медичних послуг. Фахова реабілітаційна допомога із відновлення навичок, необхідних для повсякденного функціонування та активного життя, може знадобитися внаслідок перенесення операцій, травмувань, тривалого лікування  або хвороб. Залежно від діагнозу, пацієнти можуть потребувати ортопедичної, кардіореспіраторної, психологічної, нейро- чи інших видів реабілітації. Отримати безоплатну  реабілітаційну допомогу в стаціонарних умовах може кожен, незалежно від місця проживання та реєстрації. 

Програма медичних гарантій включає надання безоплатної реабілітації за пакетом “Реабілітаційна допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах”. Внутрішньо переміщені особи можуть отримати послуги реабілітації у будь-якому із 319 закладів країни, які уклали договір із НСЗУ за цим пакетом.

       Щоб отримати безоплатно реабілітаційну допомогу в стаціонарних умовах можна:

1. за електронним направленням. Направлення створює лікуючий лікар, зокрема лікар фізичної та реабілітаційної медицини. З електронним направленням звернутися до медичного закладу, який має договір за пакетом “Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах”.
2. при переведенні, якщо пацієнт після лікування в стаціонарі потребує подальшої реабілітації упродовж післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів, то його можуть перевести до іншого медзакладу або клінічного підрозділу тієї ж лікарні. Окремо отримувати електронне направлення при переведенні не потрібно.

        Внутрішньо переміщеним особам, як і іншим громадянам, які потребують реабілітаційної допомоги в стаціонарних умовах, в межах пакету гарантують такі безоплатні послуги:

– Первинне, етапні, заключне реабілітаційні обстеження лікарем фізичної та реабілітаційної медицини, фахівцями з мультидисциплінарної реабілітаційної команди
– Встановлення реабілітаційного діагнозу, складання індивідуального реабілітаційного плану та програми реабілітаційної терапії
– Визначення реабілітаційного прогнозу для планування подальшого реабілітаційного маршруту

– Лабораторні та інструментальні обстеження
– Консультування лікарями інших спеціальностей
– Надання нейрореабілітації та/або ортопедичної реабілітації, та/або кардіо-респіраторної реабілітації та інших видів в стаціонарних умовах упродовж післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів відповідно до складеного індивідуального реабілітаційного плану
– Психологічна допомога
– Своєчасне знеболення на всіх етапах реабілітації
– Переведення у разі потреби до інших медзакладів або підрозділів лікарні
– Навчання пацієнтів чи їхніх доглядачів або родини особливостям догляду та запобіганню можливих ускладнень
– Забезпечення харчуванням та у разі потреби харчовими продуктами для спеціальних медичних цілей тощо.

Ознайомитися з повним обсягом реабілітаційних послуг, які надаються в стаціонарних умовах, можна  на сайті НСЗУ в розділі Вимоги ПМГ 2024/пункт 23 або за посиланням: https://cutt.ly/ieIPVARP .

         Як знайти заклад, який надає послуги з реабілітації стаціонарно?

Проходити реабілітацію можна в будь-якому медичному закладі, який має договір із НСЗУ на пакет “Реабілітаційна допомога дорослим та дітям в стаціонарних умовах”. Щоб дізнатися адресу і контакти медзакладу, можна:

• зателефонувати до контакт-центру НСЗУ 16-77, оператор назве, які медичні заклади мають договір з НСЗУ на стаціонарну реабілітацію дітей та дорослих, а також адресу і контакти реєстратури;
• на сайті  НСЗУ за допомогою аналітичної панелі (дашборду) “Електронна карта місць надання послуг за програмою медичних гарантій”. Обрати у полі фільтрів область, населений пункт та “Групу послуг” –  “Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах”. Карта покаже найближчі заклади з контактами. Перейти до дашборду можна за посиланням: https://cutt.ly/keDoF37u

         Куди і як поскаржитись, якщо відмовляють в допомозі або вимагають оплату?

Якщо під час звернення до закладу реабілітації внутрішньо переміщеній особі відмовляють у надані послуг, вимагають оплатити послуги, які покриває Програма медичних гарантій, чи зробити благодійний внесок  – це є порушенням прав пацієнта та умов договору НСЗУ з медичним закладом. У такому випадку потрібно подати звернення щодо порушення:

• зателефонувавши до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77, оператор допоможе зафіксувати скаргу.
• заповнити скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ: обрати в меню зверху розділ “Громадянам”, далі  – “Зворотній зв’язок. Тут можете залишати свої запитання, зауваження, пропозиції, заяви та скарги”. Або перейти за посиланням: https://cutt.ly/5eb9XKbN

Програма медичних гарантій забезпечує усім українцям однаковий безоплатний перелік та доступ до медичних послуг, незалежно від наявності статусу внутрішньо переміщеної особи. Більше про безоплатні медичні послуги, які можна отримати за Програмою медичних гарантій, в електронному посібнику «Гід по Програмі медичних гарантій для пацієнта 2024». Завантажити посібник можна за посиланням.

#ТакМиПодолаємоТуберкульоз

Туберкульоз – це інфекційне бактеріальне захворювання, яке найчастіше вражає легені. Заразитися може будь-хто. Та захворіти не можна через спільне користування посудом, їдучи у громадському транспорті чи користуючись спільним милом.

За даними МОЗ, найпоширенішими міфами про захворювання на туберкульоз є такі твердження:

МІФ № 1. Туберкульозом можна заразитися під час користування речами, предметами побуту людини, яка хворіє. Також якщо з’їсти страву, яку приготував хворий або через користування спільним посудом.

ПРАВДА. Заразитися туберкульозом можна через повітря під час тривалого перебування у закритому приміщенні разом з хворим, що кашляє та не лікується.

МІФ № 2. Дезінфектори та мило вберігає від цієї хвороби.

ПРАВДА. Єдиний спосіб знизити ризик зараження – регулярне провітрювання. Приміщення медзакладів, де лікують таких пацієнтів, повітря опромінюють ультрафіолетом.

МІФ № 3. На туберкульоз частіше хворіють люди із неправильним способом життя.

ПРАВДА. Захворіти на туберкульоз може будь-хто. Та найбільше до зони ризику підпадають ті, хто постійно контактує із хворим, ВІЛ-інфіковані, ті, хто має автоімунні захворювання та цукровий діабет. А ще ті, яким трансплантували органи або кістковий мозок.

МІФ № 4. Раніше краще контролювали поширення туберкульозу, бо усіх зобов’язували робити флюорографічне обстеження.

ПРАВДА. Флюорографічне обстеження ефективно не відображає наявність захворювання на туберкульоз. Нині для цього застосовують методи лабораторної та радіологічної діагностики. Та під час будь-якого звернення до сімейного лікаря, останні мають опитувати своїх пацієнтів на предмет симптомів (тривалого кашлю, підвищеної температури, пітливості, слабкості, схуднення тощо). У разі підозри або схильності до туберкульозу, пацієнта мають направити на обстеження та аналізи.

МІФ № 5. Хворий на туберкульоз є небезпечним для оточуючих, так само, як і людина, що перехворіла.

ПРАВДА. Небезпеку зараження становить лише людина, яка хворіє на туберкульоз легень, кашляє і не лікується. У разі правильного прийому ліків, через декілька тижнів після початку лікування, хворий уже не є заразним.

МІФ № 6. Захворіти можна у громадському транспорті, кафе, магазині.

ПРАВДА. Туберкульоз передається під час перебування поруч із хворим протягом трьох місяців поспіль до початку лікування. При цьому щодня контакт із нею має бути близько восьми годин.

МІФ № 7. Туберкульоз краще лікувати на стаціонарному лікуванні. Там пацієнта ізолюють, а через ін’єкції ліки засвоюються краще.

ПРАВДА. Найефективніше лікування захворювання – це регулярний прийом ліків пацієнтом, який перебуває вдома. Однак за цим має наглядати лікар. Препарати йому можуть приносити додому або за ними людина самостійно може звернутися до медзакладу.

Доцільність такого формату лікування фахівці МОЗ обґрунтовують такими фактами:

• Лікування на туберкульоз тривале та потребує від 6 до 20 місяців;
• У більшості хворих покращується самопочуття через декілька тижнів після початку лікування. Через це особливий догляд пацієнт не потребує;
• Більшість ліків від туберкульозу краще приймати в пігулках. У разі необхідності, уколи медпрацівники можуть зробити у пунктах амбулаторного лікування.

МІФ № 8. Туберкульоз залишиться на усе життя.

ПРАВДА. Навіть тяжкі випадки туберкульозу виліковують. Проте, якщо людина приймає препарати нерегулярно, робить перерви або повністю відмовляється від лікування, збудник захворювання набуває медикаментозної стійкості. У такому випадку лікування буде тривалішим та менш ефективним

МІФ № 9. Ліки від туберкульозу викликають побічні реакції, тому варто надавати перевагу «народними» методами.

ПРАВДА. Лікування туберкульозу наразі обумовлено лише спеціальними антибактеріальними ліками. Тому одужання без перевірених препаратів неможливе.

МІФ № 10. Вакцинацію від туберкульозу людина важко переносить, а місце ін’єкції довго не загоюється. Імунізація ж не захищає від захворювання.

ПРАВДА. Від туберкульозу вакцинують на 3-5 день життя дитини. Ускладнення трапляються менше ніж в 1%.

Нагноєння та скоринки на місці ін’єкції – це нормальна реакція організму, яка може тривати до 6 місяців. У цей час у людини формується імунітет до хвороби.

Сама ж вакцинація не може на 100% захистити від захворювання, однак знижує ризик.